Зміна мінімального податку для компаній в Польщі 2024

З 1 січня 2024 року у Польщі стартує ера значущих змін у податковому законодавстві, ознаменована відновленням мінімального податку на прибуток. Ця інноваційна податкова політика розгортається як реакція на великі збитки та низьку рівень прибутковості компаній-платників податку.

База оподаткування в Польщі – деталі і новаторські підходи

Однією з ключових характеристик цього нового режиму оподаткування є визначення бази оподаткування, яка включає в себе складові, що відображають реальний фінансовий стан компаній.

Також існує альтернативний метод визначення бази, який дозволяє компаніям в Польщі обрати спрощений підхід.

Спрощений метод визначення бази оподаткування в Польщі

Платник податку може обрати спрощений метод визначення бази оподаткування в Польщі, що включає суму, еквівалентну 3% вартості доходів з інших джерел, не пов’язаних з приростом капіталу. Після визначення бази оподаткування за загальним або спрощеним методом, з неї необхідно буде сплатити 10% нового мінімального податку.

Надалі, протягом 3 років з моменту сплати цього податку, її суму можна буде вирахувати із “класичного” податку.

Облік та визначення: регулювання сплати та відрахувань

Суб’єкти господарювання, підпадаючи під дію нових податкових норм, зберігають зобов’язання сплачувати загальний податок на прибуток підприємств, проте тепер вони можуть зменшити мінімальний податок на суму стандартного прибуткового податку. Цей розрахунок може бути застосований для вирахування в наступних трьох податкових роках після року сплати мінімального податку.

Ця система ставить польське податкове законодавство на новий етап, стимулюючи підприємства до більш прозорих та ефективних фінансових практик.

Яких команій в Польщі не стосується мінімальний податок?

До компаній, котрих мінімальний податок не стосується, відносяться:

• Платники податків, які лише починають свою підприємницьку діяльність (протягом перших трьох податкових років)
• Фінансові установи
• Платники податків, чиї доходи скоротилися на 30% у порівнянні з попереднім роком
• Платники податків, у яких засновники, акціонери або партнери – лише фізичні особи, і у разі володіння більше 5% частки в капіталі інших суб’єктів господарювання або правами на отримання виплат
• Платники податків, які діють у секторах видобутку корисних копалин, медицини або здійснюють міжнародні перевезення морськими або повітряними суднами (з більшістю доходів від цих видів діяльності)
• Муніципальні компанії, гірничодобувні компанії отримують державну допомогу, надавачі медичних послуг, та установи, що перебувають у процедурі банкрутства, ліквідації або реструктуризації
• Групи компаній, де одна компанія володіє принаймні 75% акцій інших компаній, при умові, що частка загального доходу цих компаній перевищує 2%
• Платники податків, визнані банкрутами, ліквідовані або в процедурі реструктуризації
• Платники податків, які уклали договір співпраці
• Малі платники податків з річним доходом менше 2 мільйонів євро
• Платники податку, які отримали не менше 2% частки доходу з інших джерел у трьох попередніх податкових роках перед сплатою мінімального податку на прибуток

Проте, навіть якщо компанія не фігурує у списку вищезазначених суб’єктів господарювання, це ще не означає автоматичне зобов’язання сплачувати “мінімальний податок”.

Кожен рік компанії повинні перевіряти, чи вони відповідають умовам для застосування цього податку. Перевірка включатиме в себе аналіз того, чи частка доходу суб’єкта господарювання в його загальному доході (за винятком приросту капіталу) становила менше 2% протягом конкретного року, або чи був зазначений суб’єкт господарювання у збитку протягом зазначеного податкового періоду (за винятком приросту капіталу).

Для обчислення зазначених вище збитків та доходів важливо враховувати наступне:

1. Витрати, пов’язані з придбанням, виробництвом або удосконаленням основних засобів, не враховуються при розрахунку оподатковуваних витрат у податковому році, включаючи амортизацію.
2. Винагороди, визначені в угоді лізингу, також не враховуються серед оподатковуваних витрат у податковому році, включаючи амортизацію основних засобів, що використовуються за угодою лізингу, за умови, що користувач виконує амортизацію.
3. Доходи та витрати, пов’язані із здійсненням операцій з продажу дебіторської заборгованості, що виникає внаслідок угоди між фінансовою установою та боржником, не враховуються.
4. Збільшення витрат на отримання доходів від придбання електроенергії, тепла або газу (порівняння за рік), не враховуються при розрахунку податкових обов’язків.
5. Суми акцизного збору, податку на роздрібну торгівлю, податку на азартні ігри, паливного збору та збору на викиди, сплачені суб’єктом господарювання, який несе відповідальність за ці цілі, також не враховуються.
6. Доходи та витрати, пов’язані з оподаткуванням акцизного податку, які включаються до ціни придбаних чи реалізованих підакцизних товарів, не враховуються в розрахунках податкових обов’язків.
7. 20% вартості витрат, пов’язаних з оплатою праці та внесками на соціальне страхування, також не враховуються в розрахунках оподаткування.

Наша команда буде рада надати консультацію з актуальних для вас питань. Працюємо з понеділка по п’ятницю з 9.00 до 19.00. Для отримання консультації надсилайте запит через форму нижче, або пишіть у Telegram, Viber чи Whatsapp.